1 , 2
Найдено совпадений - 3525 за 0.00 сек.
 2056. Курсовий проект - Привод стрічкового конвеєра (редуктор одноступінчастий, циліндричний, косозубий, горизонтальний) | Компас
Завдання на проектування
1 Опис і аналіз конструкції привода
2 Визначення потужності і вибір електродвигуна
3 Кінематичний розрахунок привода
4 Силовий розрахунок привода
4.1 Розрахунок редуктора
4.1.1 Розрахунок зубчастих коліс редуктора
4.1.2 Розрахунок валів редуктора
4.1.2.1Розрахунок і конструювання ведучого вала редуктора
4.1.2.2Розрахунок і конструювання веденого вала редуктора
5 Визначення конструктивних розмірів зубчастих коліс редуктора
5.1 Конструктивні розміри шестерні редуктора
5.2 Конструктивні розміри колеса редуктора
6 Визначення конструктивних розмірів корпуса редуктора
7 Перший етап компонування редуктора
8 Перевірка довговічності підшипників
9 Остаточний етап компонування редуктора
10 Вибір муфти
11 Перевірка шпонкових з’єднань на міцність
12 Уточнений розрахунок валів
13 Вибір виду мастила
14 Складання редуктора
15 Використана література
Перед складанням редуктора, внутрішню порожнину корпуса редук-тора ретельно очищують і покривають маслостійкою фарбою.
Складання виконують у відповідності з кресленням загального виду редуктора, починаючи з вузлів валів. На ведучий вал насаджують мазеут-римуючі кільця і кулькові підшипники, попередньо нагріті в мастилі до температури 80-100 0С. У шпонковий паз на веденому валу закладають шпонку: 16х10х50 і напресовують зубчасте колесо до упору в бурт валу; після цього встановлюють дистанційну втулку, мазеутримуючі кільця і на-пресовують кулькові підшипники, попередньо нагріті в мастилі.
Складені вали, укладають на основу корпуса редуктора і встанов-люють кришку корпуса, попередньо обробивши поверхню стику кришки і корпуса спиртовим лаком. З метою центрування, при встановленні кришки корпуса, її встановлюють за допомогою двох конічних штифтів у корпусі, затягують болти, які з’єднують кришку з корпусом.
Після цього, у підшипникові камери закладають пластичне мастило, встановлюють кришки підшипників з комплектом металевих прокладок, регулюють тепловий зазор. Перед встановленням наскрізних кришок, в проточки закладають повстяні ущільнення, просочені гарячим мастилом. Прокручуванням валів перевіряють відсутність заклинювання підшипників (вали повинні прокручуватись від руки) та закріплюють кришки гвинтами.
Далі закручують пробку маслозливного отвору з прокладкою і жезловий масловказівник. Заливають в корпус оливу і закривають оглядовий отвір кришкою з прокладкою, закріплюють кришку болтами.
Складений редуктор обкатують і піддають випробуванню на стенді, за програмою встановленою технічними умовами.
Дата добавления: 21.05.2015
|
|
2057. Курсовий проект (коледж) - Ділянка складання масляного насосу двигуна ЯМЗ 236 | Компас
1 Вступ
2 Загальний розділ .
2.1 Опис конструкції транспортного засобу і двигуна. .
2.2 Опис конструкції складальної одиниці .
3 Технологічний розділ .
3.1 Вибір типу виробництва .
3.2 Вихідні дані і характеристика складальної одиниці прототипу та пропозиції по удосконаленню конструкції .
3.3 Технічні умови на складання .
3.4 Розробка технологічного процесу складання .
3.5 Розрахунок технічних норм часу .
3.6 Визначення кількості робочих місць і обладнання .
3.7 Визначення потрібної кількості виробничих робітників .
3.8 Визначення потрібної кількості допоміжних робітників, РІС і МОП .
3.9 Розрахунок площі і планування дільниці складання .
3.10 Обґрунтування розташування обладнання на дільниці Складання .
4 Організаційний розділ .
4.1 Опис транспортних та підйомно-транспортних засобів. Автоматизація та механізація на дільниці .
4.2 Організація технічного контролю .
4.3 Організація робочого місця слюсаря-складальника .
4.4 Основні заходи по охороні праці та навколишнього Середовища .
4.5 Техніка безпеки, виробнича санітарія та протипожежна безпека .
Список використаної літератури .
Тип : Дизельний ;
Хід поршня: 140 мм;
Клапанний механізм : OHV ( нижневальним , верхньоклапанний ) ;
Розташування циліндрів : V-подібне , під кутом 90 градусів ;
Охолодження: рідинне ;
Матеріал блоку циліндрів : чавун ;
Система харчування : механічний рядний ТНВД ;
Для сучасних двигунів ЯМЗ 236/238 використовуються масляні насоси уніфікова ного типу, шестерні, що відповідають найсуворішим технічним вимогам. Насос ЯМЗ 236 відповідальний за наповнення гідротрансформатора робочої рідиною і створення встановленого тиск в керуючій та контрольної системах. Сучасний насос складається з двох секцій: нагнітаючої і радіаторної; шестерні пристрої виготовляються з високоміцної сталі і проходять термічну обробку. За допомогою радіаторної секції масло прокачується через радіатор, а за допомогою нагнітаючої масло подається в мастильну систему мотора.
Дата добавления: 22.05.2015
|
 2058. Магістерська робота - Оптимізація режиму роботи відкритої системи повітря-шина | Компас
Вступ
1. Огляд літератури
1.1. Конструкція шини
1.2. Колеса і шини. Системи та ідеї
1.3. Суть і деталі технічних рішень
2. Фізика руху
3. Система контролю тиску і температури у шині
4. Дослідження відкритої системи шина-повітря
4.1. Існуючі технічні рішення конструкції шин
4.1.1. Централізова система регулювання тиску повітря у шинах автомобілів ЗІЛ-157К та ЗІЛ-131
4.1.2. Накачування шин сумішами інертних газів та азотом
4.2. Термодинаміка відкритої системи шина-повітря
4.2.1. Основні параметри стану газу у шині
4.2.2. Визначення роботи розширення газу
4.2.3. Адіабатний процес витікання повітря через сопло шини
4.2.4. Процеси витікання і дроселювання газу у шині
4.3. Розробка способу регулювання тиску і температури у шині
4.4. Експериментальна установка для дослідження витікання повітря через звужене сопло
4.5. Вплив тиску у шині і температури на експлуатаційні властивості автомобіля
4.6. Розробка методики розрахунку сопла
4.7. Розрахунок пружини зворотного клапана
4.8. Розрахунок потужності опору коченню
5. Безпека руху
5.1. Літні шини
5.2. Зимові шини
5.3. Всесезонні шини
6. Економічна частина
6.1. Тенденції ринку шин
6.2. Розрахунок середніх по АТП втрат ресурсу шин
Висновок
Література
, описані нові та майбутні розробки шин для автомобіля, а також основні вимоги, що ставляться до них.
Наступні розділи присвячені подібним технічним рішенням та теоретичним основам термодинамічних процесів, що відбуваються у системі. Виконано дослідження процесів зміни стану потоків повітря у шині під час руху автомобіля. На базі встановлених закономірностей цих процесів, розроблено способи регулювання тиску і температури повітря шляхом керування потоком повітря у шині пропусканням його через декілька дросельних сопел на основі ефекту Джоуля-Томсона та часткового відводу повітря з метою його охолодження та розподілу тиску. В комплексі з застосуванням електроніки, що контролює дані процеси це дає необхідний ефект підтримання температури і тиску повітря у шині на заданому рівні і, як результат, збільшення ресурсу роботи шини, можливість підвищення прохідності автомобіля, запобігання надмірному зношенню шини, покращення комфорту руху, зменшення коефіцієнта опору коченню і відповідно питомих витрат палива. Дано опис можливої експериментальної установки для дослідження витікання повітря через звужене сопло, яка дає можливість визначити основні параметри потоку повітря і закономірності профілювання звуженого сопла. Продемонстровано значний вплив тиску і температури на експлуатаційні властивості шини та автомобіля в цілому та необхідність підтримання їх у визначених межах.
На основі теоретичних досліджень проведено розрахунки по визначенню інтенсивності охолодження повітря при проходженні через звужене сопло, параметрів пружини, як основного конструктивного елемента зворотного клапана, та потужності опору коченню.
Також, показано основні переваги відритої системи шина-повітря у підтриманні високої ступені безпеки руху автомобіля та можливості використання її як протиаварійної системи.
З економічної точки зору описано потребу і великий попит ринку на аналогічні системи регулювання тиску і температури та визначено втрати ресурсу при використанні звичайних шин.
Отже, відкрита система регулювання тиску і температури повітря у шині є актуальною та необхідною розробкою, що комплексно вирішує основні питання проектування та експлуатації сучасних автомобільних шин.
Дата добавления: 24.05.2015
|
2059. Курсовий проект - Очисні споруди водопостачання 40000 м3/добу | AutoCad
Варіант №6
Максимальна відмітка площадки очисної станції
над рівнем моря: 260
Ухил площадки очисної станції: до річки 0,05
Характеристика грунтів площадки: від 0 до 0,5м - рослинний шар
від 0,5 до 3м – пісок
від 3 і нижче - суглинок
Глибина рівня ґрунтових вод (від мінімальної відмітки площадки) - -1,6м
Продуктивність очисної станції6 40000м3/добу;
Мутність води – 80мг/л;
Кольоровість води - 180°;
Жорсткість води: загальна – 4 мг-екв/л;
карбонатна – 0,8 мг-екв/л;
Смак – 3 бали;
Запах – 3 бали;
Окислювальність – 6,4мг/л;
Лужність – 0,8мг-екв/л;
Фтор – 0,3мг/л;
Кн..10 – 3,3мг/л
ЗМІСТ
1.Завдання на проектування
2.Вступна частина
2.1.Вступ
2.2.Захист навколишнього середовища
3.Розрахунково-конструктивна частина
3.1.Визначення продуктивності очисної станції
3.2.Вибір технологічної схеми очистки води і складу споруд
4.Розрахунок споруд і обладнання реагентного господарства.
4.1. Розрахунок доз реагентів.
4.2.Приготування розчинів коагулянту.
4.3.Розрахунок повітродувок та повітропроводів
4.4.Приготування флокулянтів
4.5.Зберігання та приготування вапна
4.6.Приготування та зберігання фторвмісних реагентів
4.7.Хлорування води.
5.Очисні споруди
5.1.Розрахунок дирчатого змішувача
5.2.Підбір мікрофільтрів.
5.3.Розрахунок контактного освітлювача
5.4.Обіг промивних вод та утилізація осаду
5.5.Побудова та розрахунок висотної схеми
6.Література
Дата добавления: 25.05.2015
|
2060. Курсовий проект - Кран баштовий Q=6,3 т | Компас
Завдання
Вступ
1. Розрахунок механізму підйому
2. Розрахунок механізму пересування крана
3. Розрахунок механізму повороту стрілових кранів з опорно-поворотним кругом
4. Техніка безпеки
Література
| | , т | , м | , м | , м/хв | , м/хв | , об/хв | , % | | | ,5 | 13 | 14 | 15 | 16 | 1,7 | |
Вантажопідйомність Q=6,3т
Виліт І=14м
Висота підйому Н=18,5м
Швидкість підйому V=16м/хв
Швидкість пересування крана Vкр=16м/хв
Частота обертання крана n=2,2об/хв
Режим роботи ПВ=15%
База крана Б=4,0м
Маса крана М=41т
Дата добавления: 26.05.2015
|
2061. Курсовий проект (коледж) - Крутопохилий конвеєр з притискуючою стрічкою | AutoCad
– Продуктивність П=9,06 кН/год
– Характеристика транспортує мого матеріалу:
• гранит після вторинного дроблення (γр=1,8 тс/м3)
• максимальний розмір шматків граниту аmax=200мм
• шматків у загальній масі 15...20%
• розрахунковий кут природного відкосу φд=35º
• коефіцієнт тертя матеріалу о поверхні стрічок f1=0.47
• коефіцієнт тертя матеріалу о завантажуючи воронку f2=0.6
– Висота підйому вантажу Н=25м
– Кут нахилу конвеєру α=44º
Місцеві умови:
– Завантаження конвеєру відбувається проміжним стрічковим підживлювачем
– Повітря сухе
– Конвеєр експлуатується при температурі t=-15º…+40ºC в закритому неотоплюємому приміщенні
– Конвеєр встановлений стаціонарно
Попередня конструктивна проробка
В результаті конструктивної проробки були отримані такі данні:
– опорна конструкція жорстка
– кут нахилу завантажуючої частини β=5º
– радіус перехідної частини між завантажуючою та похилою частинами конвеєру R1=1.5м
– довжина вантажного конвеєра L=35м (між кінцевими барабанами)
– довжина притискуючого конвеєра Lп=30м
– тип роликоопор похилої частини конвеєра: підвісні шарнірні трьохроликові з кутом нахилу бокових роликів αр=20º
– роликоопори завантажуючої частини: підвісні амортизуючи трьох роликові
– висота завантаження матеріалу h=1.3м
– швидкість руху стрічок υ=1,8м/с
– відстань між боковими стінками завантажуючої частини воронки конвеєра В1=В
Дата добавления: 19.12.2009
|
2062. Курсовой проект - Реконструкция и усиление конструкций здания | Компас
Исходные данные
l1=5,9м
l2=7,0м
nпов=8
Hпов=3,2м
Vпол.до=4,0kH/м2
Vпол.после=9,0kH/м2
Тип здания – промышленное
Схема усиления К-Р
Бетон В30 (Rb=17 Мпа; Rbt=1.2Мпа; 11;b2=0.9)
Рабочая продольная арматура А400С (Rs=375 Мпа)
Арматура хомутов и конструктивная А240С
Содержание
1. Исходные данные
2. Сбор нагрузок до реконструкции
3. Расчет колонны
4. Сбор нагрузок после реконструкции
5. Расчет и конструирование усиления колонны предварительно напряженными распорками
6. Список использованной литературы
Дата добавления: 27.05.2015
|
2063. Курсовий проект - Привод з черв'ячною передачею | Компас
Вступ
Вихідні дані
1.1 Кінематичний та силовий розрахунки приводу з черв`ячною передачею
1.2 Вибір електродвигуна
2 Розрахунок пасової передачі
3 Передачі зачепленням
4 Проектний розрахунок валів
5 Конструктивні розміри корпусу та кришки редуктора
6 Вибір та перевірка шпонок
7 Вибір полів допуску та посадок з´єднаних деталей редуктора
8 Вибір змазки зачеплення й підшипників
Література
2.103 – 68 встановлює стадії розробки конструкторської документації на вироби усіх галузей виробництва та етапи виготовлення робіт: технічне завдання, технічна пред’ява (при курсовому проектуванні не розробляється), ескізний проект, технічний проект, робоча документація.
Привод з черв'ячною передачею – достатньо розповсюджений і виконує важливу група механічних передач. Він використовуються для зниження швидкості та передачі руху між перехресними валами, завдяки цьому він широко використовуються у станках, автомобілях, під`йомно – транспортних машинах у разі передачі невеликих та середніх потужностей від часток кіловат до 200 кВт (частіше до 60 кВт) та моментів до 5·105 Н·м з передаточними числами від 8 до 63…80 (в окремих випадках до 1000).
Вихідні дані
Варіант 3
1) Параметри електродвигуна: Ред.=1,5 кВт; n=2850 хв-1; Tmax/Tном=2,2; U =4: U =20
2) Номер типового режиму навантажень
3) Строк роботи передач L, років 7
4) Кріч= 0,8
5) Кдоб= 0,6
6) D, мм= 300
Обираємо двигун: марки RAM 100LA4
потужність Рдв – 1,5 кВт,
частота обертання nдв - 2850 хв-1
Мпуск /Мном – 2;
Тмах/Тном – 2,2
Дата добавления: 27.05.2015
|
2064. Курсовий проект - Система мікрорайонного холодного водопроводу | AutoCad
1. Проектування мікрорайонної водопровідної мережі
1.1. Гідравлічний розрахунок мікрорайонної водопровідної мережі
1.1.1. Визначення розрахункових витрат і втрат напору
1.1.2. Визначення потрібного напору для мікрорайонної мережі
1.1.3. Визначення потрібного напору господарсько-підвищувальних насосів 2. Проектування мікрорайонної мережі господарсько-побутової каналізації
2.1. Побудова профілю мікрорайонної господарсько-побутової каналізації
3. Література
Місце розташування ЦТП вибрано в центрі навантаження мікрорайону на відстані 25 м до найближчих будинків. ЦТП підключено до міської водопровідної мережі. З ЦТП запроектовано одне підключення до мікрорайонної тупикової мережі. Трасування мереж поза проїзної частини доріг. В центрі будинків з фасадної сторони передбачені тупикові вводи.
Розміщення пожежних гідрантів виконана виходячи з необхідності гасіння кожного будинку з двох гідрантів, так як протипожежна витрата при будівельному об’ємі житлового будинку 40 тим. М3 складає 20 л/с. Пожежні гідранти установлюють в колодязях на перетинання магістральних міських ліній (ПГ-1, ПГ-3, ПГ-6, ПГ-8), в колодязі підключення ЦТП до міської мережі (ПГ-2) і в колодязях, які розташовані один від одного на відстані 150 м (ПГ-4, ПГ-5, ПГ-7, ПГ-9, ПГ-10). Запірна арматура установлена на підключенні ЦТП до міської та мікрорайонної мереж, на мікрорайонній тупиковій мережі для відключення окремих ремонтних ділянок і на уводах в будинки.
Мікрорайонні мереже виконані з напірних труб PN 6 з RAU-ПВХ 1100 відповідно до DVOW ArbeisblattW302.
153px"]
Позначення ділянок | 153px"]
Довжина ділянки, м | 153px"]
Кількість приладів, N | 153px"]
N*P | 153px"]
α | 153px"]
Витрата холодної води, , л/с | 153px"]
Діаметр, Ду, мм | 153px"]
dxs, мм | 153px"]
Швидкість, V, м/с | 153px"]
Відносні втрати напору, Vр, м/км | 153px"]
Втрати напору по довжині, , Н, м | 18px"]
1’-1 | 18px"]
44 | 18px"]
432 | 18px"]
4,49 | 18px"]
2,386 | 18px"]
2,4 | 18px"]
50 | 18px"]
63x1,9 | 18px"]
0,87 | 18px"]
24,4 | 18px"]
1,1 | 17px"]
1-2 | 17px"]
112 | 17px"]
864 | 17px"]
8,99 | 17px"]
3,828 | 17px"]
3,8 | 17px"]
65 | 17px"]
75x2,2 | 17px"]
0,97 | 17px"]
25,7 | 17px"]
2,9 | 17px"]
2-3 | 17px"]
78 | 17px"]
1728 | 17px"]
17,97 | 17px"]
6,362 | 17px"]
6,4 | 17px"]
80 | 17px"]
90x2,7 | 17px"]
1,14 | 17px"]
24,3 | 17px"]
1,9 | | 3-ЦТП | 40 | 3888 | 40,44 | 12,04 | 12,00 | 100 | 110x3,2 | 1,42 | 30,8 | 1,3
Дата добавления: 28.05.2015
|
2065. Курсовий проект - Одноповерхова промислова будівля | AutoCad
1. Розрахунок об’ємів робіт
2. Вибір методу монтажу
3. Розрахунок параметрів та вибір монтажного крану
4. Визначення продуктивності монтажного крану
4.1 Визначення нормативної продуктивності крану
4.2 Визначення експлуатаційної продуктивності крану
5. Розрахунок монтажних пристроїв
5.1 Розрахунок стропів
5.2 Розрахунок та підбір траверси
6. Технологічна послідовність виконання процесів
Список використаної літератури.
, а також ваги, розмірів і розташування в спорудах окремих конструктивних елементів.
Під монтажем будівлі в будівництві розуміють комплексний процес механізованої збірки будівлі з готових елементів.
Залежно від прийнятої послідовності, установку елементів конструкцій виробляють наступними методами: диференційованими, комплексним і змішаним.
Змішаний або комбінований метод, являє собою поєднання роздільного і комплексного методів. Монтаж змішаним методом найбільш часто застосовують для одноповерхових промислових будівель із збірного залізобетону. У першому монтажному потоці встановлюють всі колони, у другому потоці – по осередках монтують підкранові балки, кроквяні ферми і панелі покриття, в третьому потоці навішують стінові панелі. Метод ефективний тоді, коли є можливість забезпечити кожен монтажний потік самостійними монтажними засобами. Монтаж з необхідним зміщенням у часі може бути забезпечений усіма трьома монтажними механізмами, що призводить до значного скорочення термінів монтажних робіт.
Технічні характеристики крану КС-7471
Найбільша грузопод’ємність
На виносних опорах 63т
Без виносних опор 15т
Найменший виліт стріли 3,5м
Найбільша висота підйому крюка
На основній стрілі 12,3м
На видвинутій стрілі 37,8м
З додатковим обладанням 55,2м
Довжина телескопічної стріли
Найменша 12,6м
Найбільша 38,1м
Число секцій 4
Довжина управляємого / неуправляємого гуська 15/20м
Найбільша швидкість піднімання елемента на основній/ допоміжній вантажній лебідці 10/100 м/хв.
Найбільша частота обертання поворотної платформи 0,75 об/хв.
Час повного руху стріли 122 с
Найбільша швидкість переміщення
Транспортна 50 км/год
Робоча 1,5 км/год
Розміри опорного контура 7,2*7,35 м
Найменший радіус обертання 14,9м
Потужність двигуна
Шасі 265кВт
Виконуючих механізмів 132кВт
Номінальний тиск в гідросистемі 17,5МПа
Дата добавления: 29.05.2015
|
2066. Курсовий проект - Розрахунок автотранспортного підприємства на 170 автомобілів марки КрАЗ 267 та 180 марки КамАЗ 5320 | Компас
В даному курсовому проекті спроектовано автотранспортне підприємство на 170 автомобілів КрАЗ-267, 180 автомобілів КамАЗ-5320; причепиПАЗ-744 у розмірі 80 одиниць. Провели підрахунки виробничої програми з метою визначення необхідної кількості виробничих робітників й кількості технічних впливів. Розраховані місця обслуговування автотранспортних засобів, їх мийки, технічного обслуговування, ремонту та зберігання. Визначили необхідні площі для забудови під адміністративні й виробничі будівлі, допоміжні приміщення, під маневрування АТЗ на території АТП й в середині виробничих приміщень, з урахуванням маневрування транспортних засобів певної марки. Враховані перспективи розвитку на розширення території та зміні парку автомобілів.
ЗМІСТ
Вступ
1. Загальна характеристика виробничо-технічної бази АТП і шляхи її вдосконалення
2. Розрахунок виробничої програми та виробничих площ АТП
2.1 Розподіл робіт по виробничим зонам
2.2 Розрахунок кількості постів ТО, ДО, і ПР
2.3 Місця зберігання
2.4 Технологічне обладнання
2.5 Складські запаси
2.6 Розрахунок виробничих площ АТП
3. Геометричні параметри проектування
3.1 Планувальне рішення виробничого корпусу
3.2 Параметри руху автомобілів
4. Розробка генерального плану автопідприємства
Перелік посилань
Додатки
Дата добавления: 01.06.2015
|
2067. Курсовий проект - Розробка технологічного процесу виготовлення вала | Компас
, тобто це деталь, в якої довжина значно більша діаметра і невеликі торцеві поверхні.
Проаналізувавши технічні умови задані на кресленні можна прийти до висновку, що посадочні поверхні d 60k6 і d 50k6 з шорсткістю Ra = 0,63 мкм, вимагають застосування чистової операції шліфування. Поверхні d 54 n7, d 58 k7 з шорсткістю Ra = 2,5 мкм і Ra = 1,25 мкм, вимагають застосування ряду інструментів (чорнового, напівчистового, чистового) з розбивкою припуску на мінімальний при чистовому переході — застосування високоточного обладнання.
Даний вал виготовляється із матеріалу сталь 40 ГОСТ 1050 – 89.
Зміст
Вступ
1 Аналіз конструктивних особливостей і технологічність деталі.
1.1 Опис призначення та конструкції деталі. Аналіз технічних умов.
1.2 Технологічний контроль креслення деталі.
1.3 Аналіз технологічності конструкції деталі.
1.4 Аналіз існуючого технологічного процесу виготовлення деталі.
1.5 Висновки та постановка задачі на курсове проектування.
2 Розробка технологічного процесу механічної обробки
2.1 Визначення типу та організаційної форми виробництва.
2.2 Техніко-економічне обґрунтування вибору заготовки.
2.3 Вибір технологічних баз.
2.4 Вибір варіанту технологічного маршруту механічної обробки
2.5 Визначення припусків та міжопераційних розмірів, проектування заготовки.
2.6 Вибір різального і допоміжного інструменту, методів та засобів технічного контролю.
2.7 Розрахунок режимів різання по операціях.
2.8 Розрахунки, необхідні для розробки карти наладки і керуючої програми.
2.9 Технічне нормування розробленого технологічного процесу.
2.10 Вибір обладнання та визначення його кількості. Побудова графіків завантаження та використання обладнання.
3. Розробка пристосувань. Розрахунок сили затиску і похибки базування
Загальні висновки по курсовому проекту.
Перелік посилань.
Додатки
Висновок
У курсовому проекті розроблено технологічний процес виготовлення деталі типу "вал". Провівши аналіз конструкції виробу забезпечено технологічність. Вибрано тип виробництва та тип заготовки деталі. Розроблений найбільш оптимальний маршрут технологічного процесу виготовлення деталі. Прийняті рішення забезпечили можливість концентрації обробки, організацію багатоверстатного обслуговування, мобільність виробництва, а також значне скорочення затрат на оснащення виробничого процесу.
Розроблені конструкції спеціальних верстатних пристроїв дали змогу підвищити якість виготовлення деталі і зменшити підготовчо-заключний час на операціях. Крім того, завдяки застосуванню додаткової оснастки, значно покращилися умови роботи виробничих робітників.
Дата добавления: 06.11.2013
|
2068. Курсовий проект - Привод головного руху горизонтально-фрезерного верстата | Компас
1) клас точності верстата – нормальний;
2) знаменник ряду частот обертання шпинделя =1,26;
3) межі частот обертання n1=50 об/хв., nz=2500 об/хв.;
4) потужність приводного двигуна Nэд=7,5 кВт;
5) розміри столу L x В=250x1000 мм;
6) розмір конічного отвору в шпинделі – № 50 із внутрішнім конусом 7:24.
Відповідно до ГОСТ 165-81 “Верстати фрезерні. Основні розміри” Фрезерні верстати випускаються 4-х виконань:
1) горизонтально-фрезерні з хоботом;
2) вертикально-фрезерні з поворотним чи неповоротним шпинделем;
3) горизонтально-фрезерні зі шпинделем на повзуні і з поперечним переміщенням повзуна;
4) вертикально-фрезерні з вертикальною шпиндельною головкою на повзуні з поздовжнім переміщенням повзуна.
Незадані у технічному завданні технічні характеристики вибираємо за ГОСТ 165-81 і верстатом-аналогом. Такими характеристиками є: максимальна відстань від торця шпинделя до робочої поверхні столу Н, число ступенів швидкості головного руху Zn і ряди значень швидкостей nj.
За ГОСТ 165-81 для верстата:
- розміри робочої поверхні столу – (ширина х довжина) L x В = 250 x 1000 мм.
- відстань від торця шпинделя до поверхні столу Н = 50 ... 400 мм;
- розміри Т-подiбних пазів у столі: ширина b=12 мм, відстань між пазами l=60 мм.
За заданими межами частот обертання шпинделя n1=50, nz=2500 об/хв. і знаменнику ряду =1,26 визначаємо число ступенів швидкості обертання шпинделя і вибираємо стандартні значення частот обертання.
Дата добавления: 03.06.2015
|
2069. Дипломний проект (коледж) - Розроблена реконструкція дільниці по дефектуванню двигунів внутрішнього згорання | Компас
1. Загальний розділ
1.1 Характеристика підприємства і реконструюємої дільниці
1.2 Обгрунтування необхідності реконструкції дільниці, мета і завдання яке вирішується при цьому
2. Технологічний розділ
2.1 Призначення дільниці і склад робіт, які будуть виконуватися на дільниці після реконструкції
2.2 Розрахунок річної трудомісткості робіт
2.3 Вибір режимів роботи дільниці і розрахувати фонди часу: робітників, обладнання, робочих місць
2.4 Аналіз існуючого технологічного процесу на дільниці
2.5 Розробка проектуємого технологічного процесу на дільниці
2.6 Детальна розробка технологічного процесу дефектування ДВЗ ЯМЗ-238
2.7 Розрахунок кількості робітників
2.8 Розрахунок необхідної кількості робочих місць
2.9 Розрахунок і вибір необхідного обладнання, оснастки
2.10 Розрахунок виробничої площі дільниці
2.11 Виконання планування дільниці, розстановка обладнання
2.12 Розрахунок вентиляції
2.13 Розрахунок потреб в електроенергії, стиснутому повітрі, воді
2.14 Вибір і обгрунтування контролю якості виконуємих робіт
2.15 Розроблення для дільниці заходів з охорони праці: техніки безпеки, промислової санітарії, пожежної безпеки
2.16 Розроблення заходів з охорони навколишнього природного середовища
2.17 Заходи з цивільної оборони
3. Організаційно-економічний розділ
3.1 Розрахунок витрат на виконання робіт
3.2 Енергія технологічна
3.3 Основна та додаткова заробітна плата виробничих робітників
3.4 Утримання та експлуатація машин і механізмів
3.5 Загально виробничі (накладні) витрати
3.6 Підготовка і освоєння виробництва
3.7 Поза виробничі витрати
3.8 Калькуляція собівартості
3.9 Розрахунок економічних показників
3.10 Розрахунок показників економічної ефективності роботи
4. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ
4.1 Розроблення пристрою для полегшення робіт на дільниці
4.2 Виконання ескізу і опис призначення, будови і роботи пристрою
4.3 Виконання розрахунку на міцність деталі пристрою
4.4 Визначення економічного ефекту і терміну окупності від втілення пристрою
20, та на замовлення СМД-14, ЯМЗ-236, ЯМЗ-238, ЯМЗ-240, КаМаЗ-740.
Режими роботи дільниці. Дільниця працює з 8.00 до 17.00 год. Обідня перерва з 12.00 до 13.00 год.
Технологічний зв'язок з іншими дільницями, розбирання та збирання. Двигуни завозяться в цех за допомогою електрокарів із розбирального цеху. Привезені двигуни миють розбирають а потім проводять дефектацію.
Виробнича площа і її відповідність виконуємим роботам. Приблизна площа цеху з обладнанням складає 42 м2. Ця площа є цілком достатньою для виконання ремонтних робіт.
Наявність обладнання і оснастки, їх стан і відповідність виконуємим роботам. Верстаки в непоганому стані, і цілком відповідають виконуємим на них роботам, також наявні стелажі, інструменти, візок для перевезення агрегатів, де вказаний порядок розбирання, ремонту і збирання двигунів і обладнання, а також норми часу на кожну операцію, яка виконується.
В середньому підприємство ремонтує:
- Бульдозери ДЗ-110
- Машини БМП-1,2
- Автомобілі КАМЗ-4310
- Автомобілі Газ-66
- Автомобілі Зіл-131
- Трактори МТЗ-82
- Трактори К-700
- Трактори ЮМЗ-6Л
Середній прибуток підприємства складає приблизно 150 млн. грн. в рік.
Дата добавления: 03.06.2015
|
2070. Дипломний проект - Виробництво валів - шестерен в крупносерійному виробництві | Компас
ВСТУП
1. Загальна частина
1.1 Характеристика і онструкторский аналіз об`єкта виробництва
1.2 Аналіз технологічності
1.3 Визначення типу виробництва
2 Технологічна частина
2.1 Вибір методу отримання заготівклі
2.2 Розробка групового маршрутного технологічного процесу
2.3 Визначення припусків на обробку дифіринційно-аналітичним методом
2.4 Аналіз базуваняя
2.5 Вибір і обгрунтування вибору устаткуваняя і технологічного оснащення
2.7 Розрахунок і вибір режимів різання
2.8 Нормування технологічного процессу
3 Конструкторська частина
3.1 Пристосування для вертикально-сверлильної операції
3.1.1 Розрахунок зусилля закріплення
3.1.2 Розрахунок точності пристосування
3.1.3 Розрахунок елементів пристосування на міцність
3.2 Пристосування для шпоночно-фрезерної операції
3.2.1 Розрахунок зусилля закріплення
3.3 Контрольне пристосування
3.3.1 Розрахунок точності пристосування
4 Проектування механічної ділянки
4.1 Розрахунок кількості обладнення
4.3 Визначення площі механічного відділення
4.4 Вибір транспортного обладнання
4. Розрахуноквисоти прольоту
5 Наукова дослідницька робота
5.1 Хонінгування
5.2 Суперфінішування
5.3 Притірка
5.4 Стрічкове шліфування
5. Електрохімічна розмірна обробка
5.6 Абразивна обробка в струмені рідини
5.7 Віброабразивна обробка
5.8 Обробка вільним абразивом, ущильненим інерційними силами
5.9 Остаточна обробка деталей пластичним деформуванням поверхневого шару
5.10 Вигладжувальні способи обробки
6 Охорона праці
6.1 Характеристика автоматичної ділянки для виготовлення валів з погляду охорони праці
6.2 Безпека технологічного процесу виготовлення валів на гнучкій автоматичній ділянці, небезпечні фактори
6.3 Аналіз умов праці
6.4 пожежний захист
7 Економічна частина
7.1 Кількість робочих за професіями і розрядами, руководітелей, спеціалістів та служачих
7.2 Фонд заробітної платні за категоріями працюючих, загальний фонд заробітнноої платні
7.3 Вартість виробничіх фондів (основних та оборотних)
7.4 Розрахунок собівартості одиниці виробу
7.5 Оптова ціна виробу
7.6 Визначення економічної ефективністі
ВИСНОВКИ
Перелік посилань
ДОДАТОК А Маршрутні карти, операційні карти, карти ескізів
ДОДАТОК Б Спеціфікації приладів: контрольного, координатно-сведлильного, шпоночно-фрезерного
ДОДАТОК В Креслення деталі
ДОДАТОК Г Креслення заготівлі
ДОДАТОК Д Креслення карти наладки на фрезерно-центровальну операцію
ДОДАТОК Е Креслення карти наладки на токарську спеціальну операцію
ДОДАТОК Ж Креслення карти наладки на токарську спеціальну (чистову) операцію
ДОДАТОК З Креслення пристосування для координатно-свердлильної операції
ДОДАТОК И Креслення прстосування для шпоночно-фрезерної операції
ДОДАТОК К Креслення контрольного приладу
ДОДАТОК Л Компоновочне креслення механічної ділянки
ДОДАТОК М НІРС
ДОДАТОК Н Креслення таблиці технікоекономічних показників ділянки
Дата добавления: 20.07.2009
|
© Rundex 1.2 |
